Після того як заєць пошив тигра в дурні, той поклявся, що під одним небом вони не будуть ходити.
Одного разу тигр пішов погуляти. Коли бачить — аж заєць сидить на дереві й ласує медом з бджолиного вулика. Тигр підкрався, став під деревом та як гарикне:
— Ага! Ось ти й попався, голубчику! Довго ж я тебе шукав! Зараз же мені злазь, а то гірше буде!
Глянув заєць — а тигр не на жарт розлючений.
«Що ж мені робити? Як рятуватись?» — подумав заєць. Та й каже:
⁃ О всемогутній, дозволь мені лиш разів кілька в барабан ударити. А потім я злізу до тебе і ти мене покараєш.
⁃ Гаразд, бий уже в свій барабан, - каже тигр.
Заєць і почав бити — тільки не в барабан, а в вулик.
Бджоли невдоволено загули, а тигр подумав, що то барабан так гуде. І так йому те гудіння сподобалось, що він враз забув, що хотів із зайцем зробити.
⁃ Дай і мені пограти на тому барабані,— просить тигр.
⁃ Будь ласка, грай скільки схочеш,— відказує заєць.— Але твій удар настільки дужчий за мій, що аж голова мені може запаморочитись, а то й взагалі оглохну. Давай зробимо краще так: я відійду подалі, а ти, коли вже не чутимеш мого голосу, тоді бий у барабан.
⁃ Тигрові так кортіло пограти на барабані, що він погодився. Заєць сплигнув із дерева і чкурнув геть. Коли не стало чути заячого голосу, тигр виліз на дерево і як ударить лапою по вулику! Розтривожені бджоли як вилетять та як кинуться на тигра — і давай його жалити!
Такого болю тигрові ще не доводилось переносити. Він гепнувся на землю й аж завив од болю. А бджоли знай його жалять...
Тигр зірвався й побіг, сам не знаючи куди; бджоли - за ним. У тигра вже вся морда розпухла, а вони жалять і жалять.
Збагнув врешті тигр, що знову спіймався на заячу хитрість, і знависнів від злості.
Через день тигр знову здибав зайця — тепер уже в бамбукових заростях.
— Ага! Ну, цього разу вже не перехитриш мене! — заревів тигр. - Скільки разів попадав через тебе я в скруту, але тепер ти мені за все заплатиш!
Та заєць умить придумав, як ошукати тигра.
— О всемогутній! — сказав він.— Дозволь мені потішити твій слух — пограти на дан бау *, а тоді вже покараєш мене. Цього разу я не втечу, обіцяю.
Тигр любив музику, тож пристав на пропозицію зайця. Заєць стрибнув у бамбукові зарості й удав, що перебирає струни дана: коли вітер розсував товсті стовбури бамбука, він стромляв між ними лапку, а коли стовбури сходилися, швидко її висмикував. Стовбури, тручись один об один, поскрипувалм. Тигрові сподобалася така музика.
⁃ Дай тепер я трохи пограю,— каже він.
⁃ Будь ласка, о всемогутній, грай собі на втіху! Та тільки обережно, щоб не зламати дан.
⁃ То навчи мене грати на ньому.
⁃ Лапа в тебе надто широка й важка. Мабуть, краще тобі спробувати хвостом. Дивись, як треба! Коли ось ці два стовбури розійдуться, просунь між ними хвіст, і тоді заграє пречудова музика. Тільки зачекай, поки я відійду подалі.
З цими словами заєць шуснув у хащі. А тигр зробив так, як сказав йому заєць: засунув хвоста поміж величезними стовбурами бамбука. І враз дико заревів: прищемило бідоласі хвоста!
⁃ «Ну, хай мене грець схопить, якщо не поквитаюся з тобою!» — подумав тигр, коли трохи отямився.
Незабаром тигр знову зустрів зайця. Цього разу вухатий впав у глибоку яму і не знав, як звідти вибратися. Почувши тигра, заєць загукав:
— О всемогутній, невже ти й досі не чував? Поспішай, а то велике лихо тебе спіткає!
— Що таке? — схилившись над ямою, питає тигр.
- О всемогутній! Прислухайся, як свистить і гуде вітер, бачиш, як хиляться до землі дерева? Це ознака того, що небо ось-ось упаде на землю. Единий спосіб урятуватися — стрибнути в цю яму.
⁃ Ой лишенько! — крикнув тигр.— То мені справді можна стрибнути у твою яму?
— Стрибай мерщій! А то тебе небо розчавить!
Тир стрибнув у яму. Переляканий на смерть, він зовсім забув, що заєць вже багато разів дурив його і що він збирався помститись лукавцю...
А заєць, часу не марнуючи, підскочив до тигра і давай його лоскотати. Тигрові це зовсім не сподобалося.
— Вгамуйся, вухатий!— гарикнув він.— Чого ти все крутишся навколо мене, мов та дзига! А як хоч іще раз торкнешся мене, то я тебе викину з ями, і хай тебе небо розчавить!
Заєць принишк на якусь мить, а потім знову став лоскотати тигра. Розлютившись не на жарт, тигр схопив зайця за лапи та й викинув з ями. А зайцеві тільки того й треба було! Він помчав у село і сказав мисливцям, що в ямі сидить тигр. Мисливці похапали списи, луки та стріли й побігли до ями. Тут і прийшла тигрові смерть.