Як лис показав вовку масло
Одного разу вовк йшов через поле і зустрів лиса. Та й каже до нього:
- Я, брате, такий голодний, що нема ради. Мушу щось з’їсти і то вже, і з’їм тебе.
А лис йому на те:
- Ти мене не їж, а я тобі за те дам щось добре поїсти. Будеш їсти масло?
- Чому би й ні? – зрадів вовк. – Давай його сюди.
- Пішли в село, там є великий кружок масла, то й будеш їсти.
- Добре.
Привів лис вовка до великого ставу і каже:
- Бери та й хлебчи воду, а внизу є масло. Мусиш випити води а тоді буде масло, то й будеш його їсти.
Вовк був голодний то багато не питав.
- Хляп, хляп, хляп! – почав хлебтати, щоб дістатись до масла.
Хлебтав, хлебтав, але далі вже не може, бо став як та бочка. Та й дивиться на лиса. А лис давай сміятись. Вовк за лисом. А лис ноги в руки і давай тікати. А вовк за ним. Біжать, біжать, лис до нори, а вовк його за лапу – хап! А лис зметикував і крикнув:
- Добре, що вовк не за лапу схопив, а корінь.
А вовк почув те, бігом лапу пустив і хап корінь, а лис у яму і давай реготати.