Соломинка, вуглик і боб
Жила-була одна старенька, стара-престара. Вісімдесят років їй було. Пішла бабуся на город, зібрала ціле блюдо бобів і вирішила їх зварити. «Ось, - думає, - зварю боби і пообідаю».
Розтопила вона піч і, щоб вогонь розгорівся краще, підкинула в топку пучок соломи. А потім стала сипати в горщик боби.
Ось тут-то все і почалося.
Коли сипала вона боби в горщик, один боб взяв та й упав на підлогу.
Упав і лежить поруч з соломинкою.
І сюди ж, на підлогу, вискочив з печі розпечений вуглик.
Ось соломинка і каже:
- Милі друзі, звідки ви тут?
- Я, - відповідає вуглик, - з печі. Якби, - каже, - я звідти не вискочив, я б пропав: довелося б мені згоріти і розсипатися золою.
А боб каже:
- І мені пощастило, що я сюди впав. А то довелося б мені, як і іншим моїм приятелям-бобам, в кашу розваритися. А соломинка каже:
- І я рада, що в піч не потрапила, а тут лежу.
- Ну, а що ж ми тепер робити будемо? - запитує вуглик.
- Я думаю, - сказав боб, - ось що. Ходімо-но подорожувати.
- Підемо, підемо! - сказали вугликі соломинка.
І пішли вони разом - боб, соломинка і вуглик- подорожувати. Довго йшли і прийшли до струмочка.
Струмочок маленький, вузенький, а перебратися через нього важко - містка немає. Як тут бути?
Подумала соломинка і каже:
- Ми ось що зробимо: я перекинусь з бережка на бережок, а ви по мені, як по мосту перейдете.
Так вони і зробили. Перекинулася соломинка з берега на берег, і першим побіг по ній вуглик. Біжить, як по мосту. Добіг до середини, чує - плескає внизу вода. Стало йому страшно, зупинився він і кричить:
- Боюся води, боюся води!
А поки він стояв і кричав, соломинка від нього загорілася, розпалася на дві частини і полетіла в струмок. вуглик теж впав у воду, зашипів: «Тону, врятуйте!» - і пішов на дно.
А боб обережніший був - він на березі залишився. Залишився на березі і давай сміятися над вугликом і соломинкою. Сміявся він, сміявся та й луснув від сміху. Погано б йому довелося, але, на його щастя, сидів на березі бродячий кравець. Дістав кравець нитки і зшив обидві половинки бобу. А так як у кравця білих ниток з собою не було, зашив він боб чорної ниткою. З тих пір у всіх бобів чорний шов посередині.