Пан Коцький
Жив в одного чоловіка в селі кіт, такий старий що вже і мишей ловити не міг. І задумав хазяїн від нього позбавитись. "Вивезу но я його в ліс" - думає -" чого ж його марно годуватиму, хай доживає віку в лісі". Так він і зробив, відвіз кота в ліс чимдалі вглиб і там лишив.
Сидить кіт собі сидить, аж тоді підходить до нього лисичка і питає -"Що ти таке?"
- Я - пан Коцький - відповідає кіт.
Лисичка й каже - Будь мені за чоловіка, а я тобі за жінку буду.
Згодився на її пропозицію пан Коцький. Привела лисичка його додому і так вже йому догоджає, уловить де курочку і сама не їсть - все йому несе.
Якось зайчик зустрів лисичку й каже: -Лисичко-сестричко, прийду я до тебе на досвітки.
А вона йому відповідає: - Є в мене тепер пан Коцький, він тебе розірве.
Піщов собі заяць, і дорогою розповів про пана Коцького вовкові, ведмедю і дикому кабанові. Тоді зібрались вони і стали думати як би то побачити цього пана Коцького, і придумали запросити його на обід. А щоб зробити обід стали вони міркувати хто що принесе:
- Я піду по м‘ясо - сказав вовк.
- А я дістану буряки і картоплю - сказав кабан.
- Я принесу меду на закуску - сказав ведмідь.
- А я принесу капусти і зваримо борщ! - захоплено стрибаючи виказав зайчик.
На тому вони розбіглись, а як все дістали - зварили смачнючий борщ і стали радитись кому ж пана Коцького на обід кликати:
Ведмідь відмовився: - Я дуже неповороткий, як доведеться тікати то не побіжу.
Вовк теж не захотів йти: - Я старий вже і погано бачу.
Кабан сказав: - Я теж дуже не повороткий, то не піду також.
Прийшлось бігти зайцеві. Прибіг він до лисиччиної нори, зустрів лисичку а вона йому каже: - Що ти тут робиш? Хіба не казала я тобі що пан Коцький тебе порве? А зайчик їй відповідає тоді: - Просили вовк, ведмідь, дикий кабан, і я прошу, щоб ти прийшла зі своїм паном Коцьким на обід.
- Ми прийдемо - сказала лисичка - але ви поховайтесь, бо він вас розірве.
Прибіг зайчик назад та й каже: - Прийде лисичка з своїм паном Коцьким, та казала аби ми поховались всі, бо він нас розірве!
І заходились вони ховатись: ведмідь виліз на дерево, вовк засів за кущем, кабан зарився у хмиз а зайчик заліг у траву.
Коли це веде лисичка свого пана Коцького. Доводить до столу, а він побачив, що на столі м‘яса багато, та й каже:
- Ма-у!.. Ма-у!.. Ма-у!..
А компанія по схованках собі думає "Певне йому того мало! То він і нас поїсть!". А кіт тим часом виліз на стіл та й їсть, аж за вухами лящить. Наївся собі і розтягнувся на столі.
Аж раптом якийсь комар вкусив кабана за хвіст і він хвостом крутнув. А кабан дуже близько до столу лежав і кіт подумав що то миша в хмизі риється, та й стрибнув туди, і як дряпне кабана за хвіст! Кабан схопився і давай втікати, а пан Коцький кабана злякався і скочив на дерево прямісінько туди де ведмідь ховався. Ведмідь побачив що кіт до нього лізе і давай вище на дерево дертись і так видерся високо що дерево з гучним "ХРУСЬ" зламалось і ведмідь впав на вовка, мало його не роздерши.
Як схопляться вони, як дременуть, то тільки видко. Заяць і собі за ними - забіг хтозна куди...
А потім посходились та й кажуть:
- Такий малий, а тільки-тільки нас усіх не поїв!