Колобок
Жили собі дід та баба, та такі бідні були, геть нічого не мали. Одного разу дожились до того що й хліба не було - і їсти було геть нічого. Дід і каже:
⁃ Бабусю, піди до хижки, позмітай у засіці борошна та спечи мені колобка.
Баба так і зробила. Затопила піч, борошно, яке назмітала, замісила з яйцями, спекла колобок і поклала на вікні, щоб швидше вистиг. А він візьми і з вікна - на призьбу, а з призьби - на землю - скок, і побіг собі доріжкою.
Біжить, біжить, і тут на зустріч йому скаче зайчик. Та й каже:
⁃ Колобок, колобок, я тебе з‘їм!
⁃ Не їж мене, зайчику - побігайчику, - на те йому колобок. - Я тобі пісеньку заспіваю.
⁃ Яку ж?
Я по коробу метений,
На яйцях спечений, -
Я від баби втік і від діда втік,
І від тебе втечу!
Та й побіг швиденько геть.
Біжить, біжить, а на зустріч йому вовк.
⁃ Колобок, колобок, я тебе з‘їм!
⁃ Не їж мене, вовчику - братику, каже йому колобок. - Я тобі пісеньку заспіваю.
⁃ Яку ж?
Я по коробу метений,
На яйцях спечений, -
Я від баби втік і від діда втік,
І від тебе втечу!
І побіг.
Біжить та й біжить. І зустрічає ведмедя.
⁃ Колобок, колобок, я тебе з‘їм!
⁃ Не їж мене, ведмедику - братику. Я тобі пісеньку заспіваю. - на те йому колобок.
⁃ Яку ж?
Я по коробу метений,
На яйцях спечений, -
Я від баби втік і від діда втік,
І від тебе втечу!
Та й побіг далі швиденько.
Біжить, біжить, і зустрічається йому лисичка.
⁃ Колобок, колобок, я тебе з‘їм!
⁃ Не їж мене, лисичко - сестричко, - відповідає їй колобок. - Я тобі пісеньку заспіваю.
⁃ Яку ж?
Я по коробу метений,
На яйцях спечений, -
Я від баби втік і від діда втік,
І від тебе втечу!
⁃ А ну, колобок, ще мені заспівай. Та тепер сідай мені на язиці, щоб я все добре розчула.
Я по коробу метений,
На яйцях спечений...
А лисичка його - Ам! - та й проковтнула.