Чому пес живе коло людини?
Колись давно пес жив самотньо. Та ось набридло йому все самому блукати в лісі і вирішив він знайти собі друга, з яким би жив. Але хотів, аби його друг був найсильніший з усіх тварин.
Лісові звірята порадили йому піти до вовка. Пес і пішов. Прийшов до нього й каже:
— Вовчику-братику, давай разом жити!
Вовк відповів:
— Чом би й ні!
І почали вони жити разом. Раз, як ночували в лісі, почув пес якийсь шелест і почав трястися-боятися. Розбудив вовка, а той йому каже:
— Будь тихо, бо прийде ведмідь та з’їсть нас!
Тоді здогадався пес, що ведмідь сильніший за вовка. Пішов до ведмедя й каже:
— Ведмедю, братику, давай разом жити!
— Коли разом, то разом, — відповів ведмідь.
Минула коротка доба. На ранок почув пес якийсь шелест і почав боятися. Пробудився ведмідь та й сказав:
— Затягнімся в корч, бо ще надійде лев та роздере нас обох!
Подумав пес, що лев має бути сильнішим. Лишив ведмедя й пішов до двору короля лева.
— Леве, королю звірів, давай разом жити!
— За слугу прийму тебе, — відповів лев.
Пес залишився з ним. Раз так понад вечір зачав пес боятися й зачав вити, гавкати. Вибіг лев з палати й каже йому:
— Мовчи, бо ще надійде людина й застрілить нас обох!
Пес замовк, але зараз здогадався, що та людина має бути сильнішою, коли її лев боїться.
Пішов пес до людини і пристав до служби в неї. І від того часу й живе пес з людиною.