Бідняк і чарівна пташка
Жив собі на світі бідний чоловік. Мав він жінку та двох синів, і не було чим їх годувати. Пішов він до пана просити пшениці, а пан йому каже:
- Дам тобі пшениці, але будеш мені рубати ліс за це.
Пішов чоловік у ліс, став рубати. З дупла випала пташка. Він її взяв, приніс додому і дав хлопчикам гратись. У пташки під крилом було щось написано, але у сім‘ї ніхто не вмів читати.
Пташка знесла яйце, а на ньому було написано: «Хто чого не має, хай подумає і буде мати, що надумав». Жінка віднесла те яйце на ринок, люди прочитали що там було написано і дали їй за нього великі гроші.
Приходить до чоловіка пан і питає:
- Чого не йдеш у ліс на роботу?
А чоловік одказує:
- У мене є пташка, та й така, що несе дорогі яйця. Я за ті яйця маю великі гроші і на них живу.
- Покажи мені ту пташку, - каже пан.
А той пан вмів читати. Дивиться, а під крилом пише таке: «Хто з‘їсть мою голову, буде царем, а хто серце, буде королем». Пан попросив бідняка продати йому ту пташку, той і продав. Дав пан йому грошей, трохи поля і лісу, і пташку забрав. Приніс її додому і віддав кухарям, щоб приготували для нього голову, а серце - для його сина. Кухарі й приготували. А там з панськими дітьми грались біднякові діти. От забігли вони на кухню, побачили м‘ясо, старший схопив голову, а менший - серце, та й з‘їли. А потім подумали собі - що ж їм за таке буде. Нажахались і почали тікати. Бігли вони, бігли, старший біг швидше то молодший відстав.
Повечоріло. Менший брат зайшов в хату одної баби і попросився переночувати. І бабка побачила, що кожного ранку у хлопця під подушкою лежать гроші. Вона їх забирала собі, а наступного ранку знову вони там з‘являлись. І вирішила вона його не відпускати. Так він і жив в неї і пас її корову.
Якось хлопець втямив, що під ним з‘являються гроші, і почав сам їх забирати. Бабці це було не до вподоби і вона його відправила геть. Він пішов у город носити панам воду. А пани побачили, що у нього є багато грошей, і оженили його з однією панною.
Одного разу його жінка запитує:
- Звідкіля у тебе стільки грошей?
І він розказав їй усю історію про пташку та про те, як з‘їв її серце.
- Покажи мені те серденько, - благала вона.
Він викашлянув пташине серце, витер і дав дружині подивитись. А вона його швидко взяла до рота та й ковтнула. І вже не в нього, а в неї щоранку під подушкою з‘являлись гроші. І дружина прогнала чоловіка. Він задумався: «Куди то податись?»
Пішов він куди очі дивились. Довго йшов і зайшов до великого саду. Там росли яблуні, груші та сливи. З‘їв він грушу та перекинувся на козу, та й сильно нажахався. Тоді вирішив з‘їсти ше сливу. І як з‘їв сливу то знову перетворився на людину, але вже не на таку, якою був, а на цигана. «Ще яблуко спробую з‘їсти, що з того буде?» Та зірвав яблуко. І став дуже вродливим, набагато вродливішим, ніж був до того.
Нарвав він у кошик тих яблук, груш та слив і пішов на базар. І таку високу поставив на те все ціну, що ніхто й не купує. А як підійшла його колишня жінка, дав їй на пробу грушку. Вона тільки вкусила і зразу перекинулась на козу. Чоловік накинув їй на шию мотузку і повів геть. Тоді зробив собі колісницю, запряг в неї козу і все нею возить. І б‘є її скільки захоче.
А його старший брат до того часу вже став царем. Донесли йому люди, що є отакий чоловік і знущається над своєю козою. Цар викликав його до себе.
- Навіщо ти знущаєшся над козою? - запитав чоловіка цар.
А той став розказувати від початку всю історію про те, як його батько працював у лісі і приніс чарівну пташку. І все розказав. Цар зрозумів, що то його рідний брат, та й каже:
- Бий добре ту козу.
І бив він ту козу аж поки вона не повернула серце чарівної пташки. Тоді він дав їй з‘їсти сливу, коза перетворилась на циганку і пішла собі геть. А він знову почав кожного ранку збирати гроші і дуже розбагатів. І стільки грошей в нього було, що він посватався до королевої доньки. А як старий король помер, то сам став королем.