Мисливець і лев
В одному селищі жив вождь. В нього було багато синів і один з них був кращим мисливцем що бачив світ. Всякий раз коли він виходив на полювання він приносив більше м‘яса ніж будь-який інший мисливець. Та не стільки йому подобався результат, як подобалось йому відчуття полювання - він переслідував і вбивав тварин більше для свого задоволення ніж для добування м‘яса.
Вождь часто сварив сина, тому що знав що духам лісу не до вподоби вбивства заради розваги або спорту, та всі заклики батька залишались непочутими. Синок-мисливець не збирався міняти своїх звичаїв і своєї поведінки.
Щодо тварин, то вони одночасно боялись мисливця і злились на нього. Тож вони зібрались на великі збори щоб обговорити чи немає способу зупинити цю людину допоки вона їх всіх не винищила. Дехто запропонував встановити пастки, щоб зловити його, але всі погодилися, що цей мисливець занадто розумний, щоб потрапити в пастку, він, безсумнівно, побачить її здалеку і омине. Потім лев припустив, що один з них повинен перетворитися на форму молодої жінки, щоб спокусити мисливця. Тоді його можна було заманити в чагарники і вбити. Було вирішено, що левова дружина виконає цю роботу.
Наступного ранку син вождя готувався відправитися на полювання. Він збирав свою зброю, свій спис, лук і стріли, а також мачете, коли до нього підійшов батько. - "Син", сказав вождь, "Будь ласка, залишайся сьогодні вдома. Вчора ввечері я бачив сон, що ти впав у чагарник і був убитий диким левом! Будь ласка, залишайся вдома сьогодні!"
Але син відкинув побоювання батька: "Не хвилюйся, старий, я можу піклуватися про себе. Будь-який звір, який намагається вбити мене, буде вбитий, я обіцяю вам". І з цими словами, посміхаючись, він пішов. В нього був вдалий день, і вже набрав стільки м‘яса що ледве міг його нести. Тож він вирішив завершити своє полювання і вертатись додому, як раптом він помітив гарну дівчину. Вона направлялась в його сторону і він подумав: "Гарні молоді дівчата не заходять так далеко в саванну". Молодий мисливець окликнув її -"Добридень сестро! Я бачу ви не з нашого поселення. Чи ви не заблукали?"
"Я чула про тебе", - сказала вона. - Я чула, що є мисливець, який розумніший і сильніший за всіх. Тому я вирішила шукати тебе, і ось ти!
"Я саме йду додому", сказав мисливець, "чому б тобі не приєднатись до мене?". Дівчина погодилась і вони разом прийшли до поселення. Як вони прибули, вождь подумав що це дуже дивно коли гарна молода жінка опиняється далеко від свого поселення, проте був настільки радий що його сон не збувся що одразу відкинув цю думку і не став її ні про що питати. А тим часом молодий мисливець без тями закохався у цю дівчину і ще до настання ночі попросив її бути йому за дружину. Вона відповіла що була б дуже щаслива бути його дружиною та спершу треба попросити дозволу її тата. Вони погодилися, що наступного ранку вони відправляться рано і відвідають її батька.
Наступного ранку вони зібрались в подорож і коли мисливець складав свою зброю дівчина підійшла до нього. "Було б недоречно появитись на порозі мого батька озброєгим до зубів", сказала вона, і мисливець послухав її і лишив всю свою зброю вдома. Коли вони відійшли порядну відстань від села, дівчина перекинулась на свою природню форму лева і напала на мисливця, який не маючи ніякої зброї не міг захистити себе.
Того вечора всі звірі святкували, а старий вождь тим часом марно чекав на сина коло вогню.