Де щиголь взяв свої кольори
Коли Ангел, чиїм завданням було забарвити птахів, закінчив свою роботу, він почав чистити свою палітру і готуватися до відправлення. Він добре виконав свою справу, бо оперення пернатих істот навколо нього світилося тисячею чудесних кольорів. Там був панський орел, одягнений у халат золотисто-коричневого кольору. Павич мав хвіст мерехтливого синього та зеленого кольору, який виглядав так, ніби був оббитий дорогоцінним камінням. Чорне пальто ворони відливало на сонці як метал, який аж манив ним милуватись. Канарка була такою ж жовтою, як лютик; у сойки були плями блакитного неба на крилах; навіть смиренний горобець носив гарну чорну шию-краватку; в той час як півень був яскраво-жовтий, чорний та червоний.
Всі птахи дуже гордились своєю зовнішністю. Вони походжали туди-сюди, дивлячись на свої відображення у воді та закликаючи своїх сусідів прийти і помилуватися їхньою красою.
Тільки один серед птахів - маленький щиголь, не брав участі у загальній радості. Так чи інакше Ангел не помітив його, тож він залишався незабарвленим маленьким створінням, у своїй скромній сірій сукні, серед весело одягненого натовпу. Не раз він намагався привернути увагу Ангела до себе, і тепер, побачивши, як він очищає свою палітру, готовий вже йти, він вийшов вперед і сказав:
- Помилуй мене, добрий Ангел, і розмалюй моє оперення, як ти розмалював інших, щоб я міг ходити серед них без сорому. Мені нема чим похвалитись - жодної прекрасної пісні не можу я заспівати як соловей, жодної витонченості рухів в мене нема, як у ластівки. Якщо я залишусь геть без прикрас, мені не залишиться нічого іншого, як заховатись серед листя.
Тоді Ангел змилувався над маленькою істотою і з радістю хотів розмалював його сяючими фарбами, але, на жаль, він вже очистив свою палітру. Тому він взяв пензлика і, переходячи від пташки до пташки, взяв трішки фарби з кожної кольорової плями. Всі ці фарби він наклав на оперення щиголя, з дивовижною майстерністю поєднуючи різноманітні відтінки. Коли він закінчив, крихітний птах зовсім змінився. Раніше він був найсумнішим у цій блискучій компанії, а тепер щиголь зайняв місце серед найкрасивіших з них.
За допомогою слів неможливо описати красу забарвлення, яке Ангел подарував щиголю, але ви можете побачити його будь-коли, коли вам заманеться, він сидить на гілці та щебече свою пісню вдячності та похвали.