Чоловік та змій
Одного разу син селянина випадково наступив змію на хвіст. Той повернувся і вкусив його, і хлопець помер. Батько в люті взяв свою сокиру і, переслідуючи змія, відрубав йому частину хвоста. Щоб помститись, змій покусав худобу селянина і завдав йому серйозних збитків.
Селянин подумав, що найкраще помиритись зі змієм. Він приніс їжу та мед до його лігва, і сказав йому:
- Забудьмо та пробачимо один одному. Можливо, ти мав рацію, покаравши мого сина і помстившись на моїй худобі, але, безумовно, і я мав рацію, намагаючись помститися за нього. Тепер, коли ми обоє задоволені, чому б нам знову не дружити?
- Ні, ні, - сказав змій, - забирай свої подарунки. Ти ніколи не зможеш забути смерть твого сина, а я – втрату хвоста.
Травми можуть бути прощені, але не забуті.